Гліколіз відбувається як в аеробному, так і в анаеробному станах. В аеробних умовах піруват вступає в цикл лимонної кислоти та піддається окислювальному фосфорилюванню, що призводить до чистого виробництва 32 молекул АТФ. В анаеробних умовах, піруват перетворюється на лактат через
.
Піровиноградна кислота постачає енергію живим клітинам через цикл лимонної кислоти (також відомий як цикл Кребса), коли присутній кисень (аеробне дихання); він бродить з утворенням молочної кислоти, коли не вистачає кисню (бродіння). Піруват є результатом анаеробного метаболізму глюкози, відомого як гліколіз.
Якщо присутній кисень, аеробне клітинне дихання може тривати. Дві молекули пірувату транспортуються в матрикс мітохондрій. Під час транспортування, кожен піруват перетворюється на двовуглецеву молекулу, яка називається ацетил-КоА. Інший атом вуглецю з кожної молекули пірувату виходить із клітини у вигляді CO2.
Потім піровиноградна кислота декарбоксилюється в ацетил-КоА і надходить Цикл Креба де в ньому аеробно розщеплюється; шлях проходить у мітохондріальному матриксі. Анеробне дихання розщеплює піровиноградну кислоту за відсутності кисню на етанол або молочну кислоту.
Анаеробний гліколіз включає розщеплення глюкози до піровиноградної кислоти (пірувату) і, згодом, до молочної кислоти (лактату).. Виробництво енергії від гліколізу є невеликим, але в поєднанні з системою фосфагену це дозволяє скорочення м’язів відбуватися без наявності O2.
В анаеробних умовах, піруват перетворюється на лактат шляхом анаеробного гліколізу. Анаеробне дихання призводить до виробництва 2 молекул АТФ. [5] Глюкоза — це гексозний цукор, тобто це моносахарид із шістьма атомами вуглецю та шістьма атомами кисню.