Викликається C-ключ на четвертому рядку нотного складу теноровий ключ. Він використовується для віоли да гамба (рідко, і переважно в німецьких партитурах; інакше використовується альтовий ключ) і для верхніх діапазонів басових інструментів, таких як фагот, віолончель, евфоніум, контрабас і теноровий тромбон.
Ключ C є важливий ключ в оркестровій музиці. Він використовується для певних інструментів, зокрема альта, віолончелі, фагота тощо. Він також часто використовувався в старих вокальних партитурах. Це не важче, ніж вивчити F або G ключ; процес навчання читання нового ключа завжди абсолютно однаковий.
F clef Басовий ключ іноді називають «F ключ”; як показано в прикладі 3, крапка басового ключа починається з лінії F (другий рядок зверху). Приклад 3. Літерні назви рядків з басовим ключем. У прикладі 4 показано назви літер, які використовуються для проміжків древка з басовим ключем.');})();(function(){window.jsl.dh('wujrZo_WIvbBp84PwobJsQ0__36','
Як і скрипковий ключ, басовий ключ має форму літери F. Дві крапки праворуч охоплюють ноту «F», що дало їй прізвисько «F clef». Ця нота F – це F нижче середнього C, і як така, басовий ключ використовується для нотування тонів нижче середнього C на фортепіано.
Скрипковий ключ, або ключ G, є використовується для більш високих нот, які зазвичай граються правою рукою. Басовий ключ, або F-ключ, використовується для більш низьких нот, які зазвичай граються лівою рукою.
На басовому ключі є C другий проміжок вгору знизу та один рядок бухгалтерської книги над верхнім рядком. Пам’ятайте, що лінія між крапками на символі басового ключа позначає ноту фа. З цими еталонними нотами стає простіше читати й інші ноти, рахуючи вгору чи вниз від до чи фа.