Застосовне право означає будь-які та всі закони, постанови, конституції, нормативні акти, статути, договори, правила, кодекси, ліцензії, сертифікати, франшизи, дозволи, принципи загального права, вимоги та накази, прийняті, прийняті, реалізовані, оприлюднені, видані, введені або вважається застосовним згідно з повноваженнями …
Застосовне законодавство означає, стосовно будь-якої особи, усі положення законів, статутів, розпоряджень, правил, інструкцій, дозволів, сертифікатів, судових рішень, рішень, указів чи наказів будь-якого державного органу, що застосовуються до такої особи.
Застосовне правило означає будь-який статут, правило чи нормативний акт, що регулює процедури запиту або отримання дозволу чи схвалення дій суб’єкта господарювання. Термін включає цей заголовок і положення попередніх органічних законів, що застосовуються до внутрішньої організації та дії організації, що підпадають під дію цього підрозділу.
Застосовність засобів визначення того, чи слід застосовувати статут, правило чи розпорядження, і якщо так, то як зазначений закон має застосовуватися до конкретних фактів і обставин.
Застосовні закони та нормативні акти означають усі відповідні федеральні, державні та місцеві закони, розпорядження, правила та нормативні акти, а також усі належним чином оприлюднені накази та інші належним чином дозволені дії будь-якого державного органу, який має юрисдикцію над будь-якою Стороною, її об’єктами та/або послугами, які вона надає.
Верховенство права – це принцип, відповідно до якого всі особи, установи та організації підзвітні законам, які: Публічно оприлюднено. Виконується однаково. Винесено незалежне рішення.