У контексті боротьби з травмами реабілітація – це процес, за допомогою якого біологічні, психологічні та соціальні функції відновлюються або розвиваються, щоб дозволити постраждалій людині досягти максимальної особистої автономії та незалежного неінституційного способу життя.
«Пост» у постреабілітаційному періоді означає це ми беремо на себе роботу після того, як лікар виконає свою роботу для повного одужання пацієнта. Повне одужання виходить за межі лікарняної палати. Кілька психічних і фізичних прихильників одужання залишаються для пацієнта самостійно.
Фаза 1 – контроль болю та набряку. Фаза 2 – покращення діапазону рухів і/або гнучкості. Фаза 3 – покращення сили та початок тренувань пропріоцепції/рівноваги. Фаза 4 – Тренування пропріоцепції/балансу та спеціальне спортивне тренування.
Процес реабілітації допомагає запобігти додатковим травмам, відновити функції та зміцнити ушкоджену область, щоб запобігти подальшим травмам. Наприклад, процес реабілітації після розтягнення щиколотки може включати силові тренування та вправи на рівновагу.
Середній час загоєння може коливатися між 6-12 тижнів. Іноді загоєння може тривати до року, часто через неадекватну фізіотерапію та розтягування. Найпоширенішою причиною повторної травми є передчасне повернення до спорту. Відновлення зазвичай вимагає роботи над відновленням м’язів, щоб запобігти повторним травмам.