Вихід масової специфікації є масовий спектр. Вісь абсцис – це значення m/z. Вісь ординат – відносна кількість. Чим вищий відносний вміст, тим більше частинок із таким співвідношенням m/z потрапляє на детектор.
Інтерпретація результатів мас-спектрометрії. Мас-спектр є відображення унікальних іонів, присутніх у певний час експерименту, незалежно від того, чи ця тривалість представляє тривалу абляцію твердого зразка в джерелі чи проходження тимчасового піку GC або LC.
Вони використовують хвилеподібні властивості світла, щоб створити спектр, а потім виміряти характеристики спектру, тобто довжина хвилі, частота та інтенсивність. Ця інформація обробляється комп’ютером для кореляції та відображення.
Мас-спектрометрія виробляє результати для відношення маси до заряду іонів у сполуці. [2] Результати відтворюються на графіку, відомому як мас-спектр, який відображає відносну кількість іонів у залежності від співвідношення маси до заряду.
Мас-спектрометрія є аналітичним інструментом, корисним для вимірювання відношення маси до заряду (m/z) однієї або кількох молекул, присутніх у зразку. Ці вимірювання часто можна використовувати для розрахунку точної молекулярної маси компонентів зразка.
Спектр мас зазвичай представляється у вигляді вертикальної гістограми, на якій кожна смужка представляє іон, що має певне відношення маси до заряду (m/z), а довжина смуги вказує на відносну кількість іона. Найінтенсивнішому іону присвоюється кількість 100, і він називається базовим піком.