Польська криза 1980–1981 рр., пов’язана з появою масового руху «Солідарність» у Польській Народній Республіці, кинув виклик правлінню Польської об’єднаної робітничої партії та приєднанню Польщі до Радянського Союзу.
Найбільш кривавий протест відбувся на південному заході Польщі, в місті Любін, 31 серпня 1982 року. Результатом демонстрації в Любіні стали троє вбитих комуністами протестувальників і невідома кількість поранених. Того ж дня мітинги та демонстрації відбулися в кількох містах країни.
Солідарність У 1980-х рр. Солідарність був широким антиавторитарним громадським рухом, який використовував методи громадянського опору для просування прав робітників і соціальних змін. На початку 1980-х Уряд намагався знищити союз шляхом введення воєнного стану в Польщі та використання політичних репресій.');})();(function(){window.jsl.dh('7y_rZo-6GYvi2roP1- f08QQ__43','
Польські страйки 1988 року були масовою хвилею робітничих страйків, яка спалахнула 21 квітня 1988 року в Польській Народній Республіці. Страйки, як і вуличні демонстрації, тривали протягом весни та літа, закінчившись на початку вересня 1988 року.
Хоча в 1983 році комуністи скасовують воєнний стан, репресії проти опозиції тривають. Громадську думку сколихнула смерть католицького священика і капелана «Солідарності» Єжи Попелушко.
Польська криза 1980–1981 років, пов’язана з появою масового руху «Солідарність» у Польській Народній Республіці, поставила під сумнів правління Польської об’єднаної робітничої партії та приєднання Польщі до Радянського Союзу.