Фортепіано починається окремо з теми в сицилійському ритмі, що характеризується незвично широкі стрибки. Це єдина частина Моцарта фа♯ мінор.
Цю музику найкраще визначити як a класичний концерт.
Перша частина фортепіанного концерту Моцарта №. 23 ля мажор Темп АЛЛЕГРО.
Однак у першій частині концерту використовується те, що називається a подвійна експозиція. Це означає, що перша частина частини виконується двічі, спочатку одним оркестром, а другий раз — солістом у супроводі оркестру.
Тільки в 1784 році він створив три; він закінчив № 23 у 1786 році, того ж року, що й оперу «Весілля Фігаро». Концерти були засіб продемонструвати його талант і як композитора, і як фортепіанного віртуоза.
Концерт написаний для фортепіано соло з оркестром у складі одна флейта, два кларнети, два фаготи, дві валторни та струнні.