ferrooxidans відіграє ключову роль повторне окислення Fe(II) до Fe(III), таким чином завершуючи цикл і дозволяючи продовжувати біовилуговування (Малюнок 1). Сірчана кислота, що утворюється шляхом біологічного окислення відновлених сполук сірки, також сприяє розчиненню Cu(II).
Найвідомішою функцією є утворення меланіну з L-тирозину через L-дигідроксифенілаланін (L-допа). Складний механізм гідроксилювання в активному центрі досі не повністю вивчений, оскільки нічого не відомо про їхню третинну структуру.
Ферредоксини є низькомолекулярними залізо-сірчаними білками, які функціонують як агенти переносу електронів у деяких важливих біологічних реакціях.
Було точно встановлено, що Acidithiobacillus (Thiobacillus) ferrooxidans процвітає на мінералі піриту (FeS2). Ці бактерії окислюють піритну сірку до сірчаної кислоти і таким чином створюють кисле середовище за такою схемою: S 2 – + S 0 + 3,5 O 2 + H 2 O → 2 H + + 2 SO 4 2 – .
А. ferrooxidans є окислювачем заліза і A. thiooxidans — окислювач сірки. Ці два мікроби є ацидофільними та хемоавтотрофними мікробами.
Вважається, що аномальний рівень тирозинази в живій системі пов’язаний з деякими захворюваннями шкіри, включаючи альбінізм, вітіліго та гіперпігментацію шкіри [8]. Недавні дослідження виявили, що тирозиназа може бути важливим біомаркером раку меланоми через її надмірну експресію в ракових клітинах меланоми [9–12].