Пневмонія є основною причиною парапневмонічного випоту та емпієми грудної клітини. Все частіше емпієма також є ускладненням попередніх кардіоторакальних операцій, що становить 30% випадків. Звичайними організмами є види стафілококів і грамнегативні бактерії. 26 червня 2024 р.
Його найпоширенішими причинами є застійна серцева недостатність, рак, пневмонія та емболія легеневої артерії. Запізніла етіологічна діагностика може бути пов’язана зі значно вищою захворюваністю та смертністю, наприклад, якщо у пацієнта розвивається емпієма легенів на основі парапневмонічного випоту.
Найбільш частою причиною емпієми є пневмонія, викликана бактеріальною інфекцією легенів. Емпієма може утворитися, коли пневмонія не піддається повному лікуванню прямим шляхом.
Парапневмонічний випіт – це будь-який плевральний випіт, що є вторинним унаслідок пневмонії (бактеріальної або вірусної) або абсцесу легені. Емпієма – це, за визначенням, гній у плевральній порожнині. Гній — це густа, в’язка рідина, яка виглядає гнійною.
Транссудативний плевральний випіт виникає внаслідок витоку рідини в плевральну порожнину. Це пов’язано з підвищенням тиску в кровоносних судинах або низьким вмістом білка в крові. Серцева недостатність є найпоширенішою причиною.
Більшість пацієнтів одужують, але рівень смертності залишається приблизно 10%. Відповідна антибіотикотерапія та раннє дренування плевральної рідини мають вирішальне значення для одужання. Приблизно 15-25% пацієнтів потребують хірургічного втручання, включаючи декортикацію та/або відкрите дренування.