Гебеклі Тепе (тур. [ɟœbecˈli
], «Буревинка»; курдською: Girê Mirazan або Xerabreşkê, «Пагорб бажань») — археологічна пам’ятка доби неоліту в південно-сх.
Регіон Туреччини. Поселення було заселене приблизно з 9500 до н.е. до принаймні 8000 р. до н.е., під час догончарного неоліту.
Нещодавні розкопки в регіоні південно-східної Анатолії Туреччини кидають виклик попереднім уявленням про Неолітична цивілізація. Археологи зі Стамбульського університету зробили новаторські знахідки в Карахан-Тепе та Гебеклі-Тепе, двох стародавніх місцях, розташованих на північ від Месопотамії та датованих між 9600 і 8000 роками до нашої ери.
Недавні розкопки в Туреччині привели до відкриття стародавня індоєвропейська мова після того, як дослідники знайшли декламацію, приховану в тексті хеттського культового ритуалу, дехто вже називав її калашмайською або мовою калашма.
Вчені ідентифікували два типи кротів, які, на їхню думку, живуть невідомими в горах східної Туреччини. Новий кріт під назвою: Talpa hakkariensis і Talpa davidiana tatvanensis; належать до відомої групи підземних ссавців, що харчуються безхребетними, поширених у Європі та Західній Азії.
Тут розташовані значні об’єкти, які навіть передували Месопотамії — такі об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Гобеклі Тепе, неолітичне поселення, якому, як вважають, понад 10 000 років, з, можливо, найдавнішим у світі місцем поклоніння, і Каталхоюк, протомісто, якому приблизно 9 000 років.
З такою заявою виступив ректор турецького університету Ібрагім Озкосар Бонкуклу Тарла є старшим за Гьобеклі Тепе.