Зміни в рівнях позаклітинного фосфату впливають як на скелетні, так і позаскелетні тканини, і накопичення доказів свідчить про те, що сам фосфат викликає передачу сигналу до регулюють експресію генів і поведінку клітин.
Ці реакції фосфорилювання контролюють активність багатьох ферментів, які беруть участь у внутрішньоклітинних сигнальних шляхах. Зокрема, додавання фосфатних груп викликає конформаційні зміни в ферментах, які можуть активувати або пригнічувати активність ферментів.
Вони активують протеїнкінази шляхом фосфорилювання. Вони підсилюють сигнальну молекулу. Вони регулюють функцію білків, залучених у шляхи передачі сигналу або клітинну відповідь.
Клітинні функції: У клітинах фосфат є важливий компонент ліпідного подвійного шару клітинних мембран, ДНК, РНК і білків. Він відповідає за кілька ферментативних реакцій у клітинах, наприклад, гліколіз і аміакогенез.
Для великої підгрупи білків фосфорилювання тісно пов’язане з активністю білків і є ключовим моментом регуляції функцій білка. Фосфорилювання регулює функцію білка та клітинну сигналізацію, викликаючи конформаційні зміни у фосфорильованому білку.
Питання: Яку роль відіграють фосфатази в шляхах передачі сигналу? Вони активують рецептори тирозинкінази шляхом фосфорилювання. Вони переносять фосфатну групу від одного білка на шляху до наступної молекули в серії.