Праалбанський є стародавньою реконструйованою мовою албанської, до
– Тоська діалектна диверсифікація (до бл. 600 р. н. е.). Албаноїдні та інші палеобалканські мови сформували своє ядро на Балканах після індоєвропейських міграцій у регіоні.
Стандартна албанська є офіційною мовою в Албанії та Косово, а також співофіційною мовою в Північній Македонії та Чорногорії, а також визнаною мовою меншини в Італії, Хорватії, Румунії та Сербії.
Основною відомою іноземною мовою є англійська (40,0%), за нею йде італійська з 27,8% і грецькою з 22,9%. Англомовними були переважно молоді люди, знання італійської є стабільними в кожній віковій групі, у той час як у наймолодшій групі спостерігається зменшення кількості мовців грецькою.
Про це свідчать нові відкриття Албанській мові близько 8000 років. Вона не відгалужувалася від жодної мови за 8000 років. Сербська мова відгалужилася від старослов'янської у 12 столітті, яка відгалужилася від південнослов'янських мов і так далі.
Arbën, Arbëneshë, Arbënuer (як передано північними діалектами ґеґів) та Arbër, Arbëreshë, Arbëror (як передано південними діалектами тосків) це старі місцеві терміни, що позначають стародавніх і середньовічних албанців, які використовували албанці. Албанська мова називалася арберишт (гегська албанська: Arbënisht).
Албанська мова є однією з найдавніших у Європі та навіть у світі. Як видно з Дерева мов, албанська мова походить від індоєвропейського стовбура і є самостійним відгалуженням гілки європейських мов.