Вісім методів: (1) Виділення геномної ДНК, (2) Розділення ДНК, (3) Розрізання та з’єднання ДНК, (4) Клонування та вектори, (5) Виявлення цікавого гена, (6) Рекомбінантна ДНК та Клонування, (7) Виробництво кількох копій ДНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і (8) Секвенування ДНК.
Просте порівняння загальних рис геномів, таких як розмір геному, кількість генів і кількість хромосом представляє точку входу в порівняльний геномний аналіз.
Порівняльна геноміка використовує шаблон еволюційного збереження у вирівняних послідовностях між видами для виявлення функціональних елементів [1]. Обґрунтування цього підходу полягає в тому, що багато мутацій у функціональних послідовностях повинні бути шкідливими і, таким чином, відсіюватися з популяції шляхом очищення відбору.
Два найбільш часто використовувані порівняльні геномні інструменти: Інструмент візуалізації для вирівнювання (VISTA) і Percent Identity Plot Maker (PipMaker) (1, 2). Основна мета обох програм полягає в тому, щоб перетворити необроблені дані ортологічної послідовності багатьох видів у візуально інтерпретовані графіки для проведення біологічних експериментів.
Відповідь: Основна відмінність між функціональною геномікою та порівняльною геномікою полягає в тому, що функціональна геноміка зосереджена на розумінні того, як гени та їхні продукти функціонують в організмі, тоді як порівняльна геноміка спрямована на виявлення еволюційних зв’язків і геномних відмінностей між організмами.