Баба також є титулом, наданим алевітським священнослужителям шиїтський іслам, також серед сунітських лідерів і керівників певних суфійських орденів, як-от Баба Булле Шах, Баба Фарід і Рехман Баба. Одним із найбільш шанованих первосвящеників у самаритянській традиції є Баба Рабба, буквально «Великий Батько». Проживав бл. 3–4 століття н. е.
Невдовзі Сай почав залучати послідовників, які зверталися до нього на ім’я Баба («батько»). Він поклонявся обом на Індуїстські храми та мусульманські мечетіі заохочував толерантність між конфесіями. Йому приписували численні чудеса.
Баба може бути прізвищем у кількох культурах, наприклад Дравідійці, японці, тюрки та йоруба.
Віддані та послідовники Ширді Саї Баби Спочатку індуси поклонялися йому за допомогою ритуалів, а мусульмани вважали його святим. Пізніше Християни та зороастрими почав поклонятися бабі.
Термін Баба є почесним для Китайські протоки. Воно виникло як запозичене слово хінді (початку перська мова), запозичене носіями малайської мови як термін, що виражав прихильність до бабусь і дідусів, і стало частиною загальнонародної мови.
Баба («батько, дід, мудрий старий, пан») — а Перський почесний термін, який використовується в кількох культурах Західної Азії, Південної Азії та Африки. Він використовується як знак поваги для позначення індуїстських аскетів (санньяси) і сикхських гуру, як суфікс або префікс до їхніх імен, напр. Саї Баба з Ширді, Баба Рамдевджі та ін.