більшість
містять один апікопласт овальної форми, який знаходиться на передній частині інвазованої паразитарної клітини. Апікопласт розташований у безпосередній близькості до ядра клітини і часто тісно пов'язаний з мітохондрією. Маленький
, лише 0,15–1,5 мкм у діаметрі, оточений чотирма мембранами.
Апікопласт є рудиментарна пластида, присутня у більшості паразитів типу Apicomplexa. Свою назву група отримала від апікального комплексу, сукупності передніх структур, які дозволяють паразиту вторгатися в клітини господаря та закріплюватися в них.
Кількість мембран важлива для розуміння еволюційного походження апікопласту, оскільки Більш ніж дві мембрани є характерною ознакою вторинного ендосимбіозу, при якому пластида утворюється ендосимбіозом еукаріот/еукаріот. (Gould та ін., 2008).
У водоростях і рослинах пластиди беруть участь не тільки у фотосинтезі, але й відповідають за інші функції. Вчені з’ясували, що апікопласти, як і пластиди деяких рослин, беруть участь у біосинтезі ліпідів і обміні заліза.
Apicomplexa (також звані Apicomplexia; один: apicomplexan) — це організми великого типу, що складається переважно з паразитичних альвеолятів. Більшість має унікальну форму структури органел, яка включає тип нефотосинтетичної пластиди, званої апікопластом, з апікальною складною мембраною.
Сколекс (головка) функціонує як орган кріплення, який прикріплюється до слизової оболонки кишечника. Шия є несегментованою областю з високою регенеративною здатністю. Якщо лікування не усуне шийку і сколекс, можливе регенерування всього черв’яка. Інша частина хробака складається з численних проглоттид (сегментів).