Самооцінка – це важливий аспект психологічного розвитку людини, що визначає його самоповагу та віру у свої здібності. Формування самооцінки починається з раннього дитинства і відбувається під впливом безлічі факторів: сім'ї, оточення, особистих досягнень і зовнішнього сприйняття.
Перше та основне джерело формування самооцінки – сім'я. Батьки та близькі люди безпосередньо впливають на формування думок і уявлень дитини про себе. Батьківське ставлення, ласка, заохочення чи критика стають основою розвитку самооцінки дитини. Діти, які отримують достатню кількість підтримки та заохочення, зазвичай мають вищу самооцінку, ніж ті, яким воно недоступне.
Навколишнє середовище також відіграє у формуванні самооцінки. Взаємодія із однокласниками, друзями чи колегами може сильно вплинути на сприйняття себе людиною. Позитивні стосунки та підтримка оточуючих можуть допомогти зміцнити самооцінку, тоді як осуд чи глузування можуть підірвати її основи.
Особисті досягнення та досвід відіграють важливу роль у формуванні самооцінки. Успіхи в різних галузях – освіта, кар'єра, хобі – сприяють зміцненню впевненості у своїх силах та цінності. Реалізація поставлених цілей та подолання складнощів розвивають почуття власної компетентності, що позитивно позначається на самооцінці.
Суспільні стандарти та зовнішнє сприйняття також впливають на самооцінку. До виникнення самооцінки значно сприяють ідеали краси та успіху, які часто насаджуються засобами масової інформації та соціальними мережами.Це може призвести до порівняння себе з іншими та оцінки своєї цінності відповідно до цих ідеалів.
| Вік | Особливості формування самооцінки |
|---|---|
| Раннє дитинство (0-2 роки) | Самооцінка ще не формується повністю, але дитина починає усвідомлювати себе та свої потреби |
| Дошкільний вік (3-6 років) | Самооцінка починає розвиватися, дитина усвідомлює свої здібності та досягнення |
| Молодший шкільний вік (7-10 років) | Самооцінка стає більш складною, дитина порівнює себе з іншими та починає формувати своє уявлення про себе |
| Підлітковий вік (11-18 років) | Самооцінка стає основною складовою особистості, підліток усвідомлює свої переваги та недоліки, формує свою ідентичність |
| Дорослий вік | Самооцінка продовжує розвиватися та змінюватись в залежності від життєвого досвіду та досягнень |
На диво, самооцінка формується у дуже ранньому віці. Що впливає на її формування? Нове дослідження показало, що до 5-ти років самооцінка дитини вже сформована настільки сильно, наскільки вона є у дорослої людини. Протягом життя самооцінка більшості людей залишається стабільною.
У якому віці розвивається самооцінка?
Самооцінка не дається людині при народженні; її становлення – це довгий, багаторічний процес, що починається в ранньому віці і закінчується в підлітковому. Однак важливо зазначити, що Передумови до формування самооцінки з'являються ще в утробі матері.
У якому віці самооцінка є новоутворенням?
У 5-7 років доводять позитивні властивості самих себе, з погляду наявності будь-яких моральних аспектів.Але навіть у шість-сім років не всі діти можуть мотивувати самооцінку. На сьомому році життя у дитини намічається диференціація двох аспектів самосвідомості — пізнання себе та ставлення до себе.
Як виникає самооцінка?
Самооцінка починає виступати як найважливішого регулятора поведінки людини, її активності у навчанні, праці, спілкуванні, самовихованні. Самосвідомість та самооцінка виявляються та формуються у діяльності, під безпосереднім впливом соціальних факторів – насамперед – спілкування дитини з оточуючими.
Як формується самооцінка у дітей?
Формування самооцінки відбувається в процесі діяльності та міжособистісного спілкування та взаємодії. Від того, наскільки об'єктивно оцінюється дитина та її вчинки, залежить адекватність самооцінки. Від самооцінки залежить активність дитини та її прагнення до самовдосконалення.