ASTM D 1653 це стандартний метод випробування, який використовується для визначення проникності органічних покриттів для водяної пари та газів. Випробування включає занурення тестових панелей з покриттям у воду або інші рідини та вимірювання швидкості проходження водяної пари або газу через покриття.
ASTM D737 є стандартизований метод випробувань, який використовується для вимірювання повітропроникності текстильних матеріалів. Випробування проводять, затискаючи зразок матеріалу у випробувальній камері, а потім застосовуючи контрольований тиск повітря до однієї сторони зразка.
Визначення характеристик проникності розчину та бетону є важливим». IS 3085:1965 описує метод випробування на водопроникність цементного розчину та бетону, зразки яких відливають у лабораторії та отримують шляхом вирізання стрижнів із існуючих конструкцій.
Тест на водопроникність виконується відповідно до таких стандартів, як BS EN 12390-8 і DIN 1048, частина 5. Вони включають вимірювання глибини проникнення води в бетонні зразки під певним гідростатичним тиском протягом встановленого періоду.
Основна відмінність між ASTM F1249 і ASTM E96 полягає в методі вимірювання швидкості пропускання водяної пари (WVTR) матеріалів. ASTM F1249 використовує модульований інфрачервоний датчик для вимірювання WVTR, тоді як ASTM E96 використовує гравіметричний метод, коли зміна ваги досліджуваного зразка вимірюється з часом..