Вони завжди стоять на початку іменника (наприклад, «ці великі зелені вовняні рукавиці»). Вказівні прикметники використовуються для вказівки на віддаленість речі чи особи, про яку йдеться, від того, хто говорить чи пише. «Це» (однина) і «ці» (множина) стосуються чогось або когось відносно близького. 16 квітня 2024 р.
Як і всі інші займенники, вказівні займенники має відповідати тим самим правилам, що й іменники. Це означає, що вони можуть функціонувати як суб’єкт чи об’єкт і повинні дотримуватися узгодженості між суб’єктом і дієсловом. У словах цей і той використовується дієслово в однині, а в цих і тих — дієслово у множині: ✅ Правильно: Це дорога машина.
Де в реченні вказівний прикметник? Вживаються лише вказівні прикметники перед іменниками та займенниками, які вони змінюють.
Підмет + Дієслово + Прикметник + Іменник
- Прикметники не мають форми однини та множини АБО форми чоловічого, жіночого та нейтрального роду.
- Прикметники завжди однакові! Ніколи не додавайте кінцеву -s до прикметника.
- Прикметники також можна поставити в кінці речення, якщо вони описують предмет речення.
Стать Демонстративні повинні погодитися рід і число з іменниками, які вони змінюють.');})();(function(){window.jsl.dh('LZLrZr-BGs_bkPIP2qesiAU__51','
Приклади вказівного прикметника в реченні у фразі «це мій капелюх”, слово “це” є вказівним займенником. У фразі «дайте мені ту книгу» слово «той» є вказівним прикметником.