α-токсин S. aureus є пороутворюючим цитолізином, чутливі in vitro мішені якого включають ендотеліальні клітини, моноцити і тромбоцити [9]. Вважається, що його цитотоксичність зумовлена утворенням трансмембранних пор із витоком і припливом іонів і макромолекул і подальшим некрозом.
Альфа-токсин, також відомий як альфа-гемолізин (Hla), є Основний цитотоксичний агент, що виділяється бактерією Staphylococcus aureus і перший ідентифікований член сімейства бета-стволкових токсинів, що утворюють пори.
Серед найбільш поширених токсинів, які виділяє S. aureus, є гемолізин, лейкотоксин, ексфоліативний токсин, ентеротоксин і токсин-1 синдрому токсичного шоку (TSST-1). Окрім токсинів, фактори вірулентності стафілококів також включають ферменти та поверхневі білки.
Золотистий стафілокок може виробляти різні типи ентеротоксинів у неправильно оброблених продуктах харчування. Здебільшого лише ті штами, які продукують ентеротоксин стафілокока А, пов’язані з хворобами харчового походження. Організм дуже чутливий до інактивації теплова обробка та більшість дезінфікуючих засобів.
Альфа-токсин – це поліпептид 33 000 D, що виробляється більшістю штамів S. aureus, які викликають захворювання у людей. Токсин порушує роботу гладкої мускулатури кровоносних судин і є токсичним для багатьох клітин. Він є медіатором пошкодження тканин при стафілококовій інфекції.
Альфа-токсин виділяється у вигляді мономеру і утворює гептамерні пори при зв'язуванні з мембраною клітини-господаря, що призводить до загибелі клітини-мішені (18). Початковий етап зв’язування опосередковується клітинним фактором ADAM10, білком 10, що містить домен дезінтегрину та металопротеїнази (19).