Використання аератора є звичайним способом захисту водозливного жолоба та уникнення кавітаційних ушкоджень, пов’язаних із високою швидкістю потоку. На малюнку 1 показано його принцип роботи –за допомогою зміщення утворюється повітряна порожнина, з якої повітря шляхом емульгування захоплюється в потік води.
Аерація забезпечує тісний контакт між водою та повітрям, виставляючи краплі або тонкі шари води на повітря або вводячи маленькі бульбашки повітря та дозволяючи їм підніматися крізь воду. Потім розчинені гази видаляються з розчину та виділяються в навколишнє повітря.
Аерація передбачає перфорація ґрунту з невеликими отворами, щоб повітря, вода та поживні речовини проникали до коренів трави. Це допомагає корінню глибоко проростати і створювати сильніший і енергійніший газон. Основною метою аерації є зменшення ущільнення ґрунту.
Призначення аератора (1) щоб максимізувати вищезазначену площу контакту і (2) створити турбулентність для перемішування кисню, що надходить, щоб кисень досягав частини водойми з порівняно нижчою концентрацією кисню.
Після того, як великі тверді частки відсіюються, стічні води потрапляють у аеровану систему видалення піску, де повітря проштовхує спіраль води через резервуар, щоб видалити більш важкі частинки з потоку. Кисень, що виділяється через воду, утримує органічні речовини у зваженому стані, змушуючи пісок осідати.
Аерація – це механізм додавання певної кількості кисню у воду для забезпечення достатньої кількості кисню. Аерація здійснюється шляхом посилення контакту води і повітря за допомогою аератора. Одним з видів аераторних пристроїв, які широко застосовуються в ставковому господарстві, є аератор з лопатевим колесом [1].