Тейлоризм, названий на честь американського інженера Фредеріка Вінслоу Тейлора, є метод управління промисловістю, призначений для підвищення ефективності та продуктивності. З цією метою робочі процеси та робочі процеси перевіряються та оптимізуються точно та систематично, щоб зменшити витрати та підвищити якість.
Прикладом Тейлоризму на сучасному робочому місці є практика визначення часу відвідування відділень невідкладної допомоги в лікарнях і визначення найкоротшого можливого періоду часу для надання допомоги пацієнту. Hartzband і Groopman (2016) стверджують, що «лікарі відчувають, що годинник завжди цокає, і пацієнти відчувають ефект» (стор.
Основною метою тейлоризму або наукового менеджменту було підвищити ефективність заводських операцій шляхом конкретного визначення завдань, які кожен робітник мав виконувати в певний час і в певному середовищі.
Тейлоризм був критикували за перетворення робітника в «автомат» або «машину», роблячи роботу монотонною та неповноцінною, виконуючи одну маленьку та чітко визначену частину роботи замість використання складних навичок, коли весь виробничий процес виконується однією людиною.
Філософія Тейлора зосереджена на переконанні, що Змусити людей працювати якомога старанніше було не так ефективно, як оптимізувати спосіб виконання роботи. У 1909 році Тейлор опублікував «Принципи наукового менеджменту». [1] У цьому він припустив, що за рахунок оптимізації та спрощення робочих місць продуктивність підвищиться.
Тейлоризм, названий на честь американського інженера Фредеріка Вінслоу Тейлора, є метод управління промисловістю, призначений для підвищення ефективності та продуктивності. З цією метою робочі процеси та робочі процеси перевіряються та оптимізуються точно та систематично, щоб зменшити витрати та підвищити якість.